На столітній ювілей української літератури 

 Леся Українка

 У кожного люду, у кожній країні

 Живе такий спогад, що в його в давнині

 Були золотії віки,

 Як пісня і слово були у шанобі

 В міцних сього світу; не тільки на гробі

 Складались поетам вінки.

 За пишнії хрії, величнії оди

 Король слав поетам-співцям нагороди,

 Він славу їх мав у руці;

 За ввічливі станси, гучні мадригали

 Вродливиці теж нагороду давали,

 Не знали погорди співці.

 І щонайпишнішії дами з придворних

 Вдавали на сцені субреток моторних,

 Щоб слави і втіхи зажить;

 Сама королева здіймала корону,

 Спускалась додолу з найвищого трону

 Поетовій мрії служить.

 Богам були рівні співці-лавреати

 І гордо носили коштовнії шати

 У панськім магнатськім гурті;

 Цвіли в них і лаври, і квіти барвисті,

 І навіть терни їх були позлотисті,

 Кайдани – і ті золоті !

 * * *

 Так… в кожній країні є спогади раю!

 Нема тільки в тебе їх, рідний мій краю!

 Були й за гетьманів співці;

 З них деякі вічнії співи зложили,

 А як їх наймення? і де їх могили,

 Щоб скласти хоч пізні вінці!

 Цурались вони кучерявої хрії

 І вабили очі їм іншії мрії,

 Не вів до палацу їх шлях:

 Не оди складали, а думи народу,

 Не в стансах прославили милої вроду,

 А в тихих, журливих піснях…

 Ті вічні пісні, ті єдинії спадки

 Взяли собі другі поети-нащадки

 І батьківським шляхом пішли;

 Ніхто їх не брав під свою оборону,

 Ніхто не спускався з найвищого трону,

 Щоб їм уділяти хвали.

 Чоло не вінчали лавровії віти,

 Тернів не скрашали ні злото, ні квіти,

 Страждали співці в самоті;

 На них не сіяли жупани-лудани,

 Коли ж на руках їх дзвеніли кайдани,

 То вже не були золоті…

 1898

Стрітення – свято сорокового дня від народження Ісуса Христа. Це свято принесення Святою Дівою Марією сина до Єрусалимського Храму.

У народі Стрітення здавна символізує зустріч зими з весною. З цим святом пов’язано багато прикмет, за якими можна буде судити про хід цілого року. Для віруючих обов’язковим у цей день є похід до церкви за свічкою-оберегом і свяченою водою. Свічка весь рік буде оберегом дому від вогню і блискавки, а вода буде мати цілющі властивості.

Ще однією особливістю свята було ворожіння. Напередодні свята на ніч ставили на поріг тарілочку з зерном, і якщо вранці на ньому з’являлася роса, то рік буде врожайний і багатий.

   День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам'яті Святого Миколая у католиків та православних. Ті церкви, які дотримуються юліанського календаря, відзначають свято 19 грудня за новим стилем (у 20-21 століттях), а ті, що дотримуються григоріанського календаря — 6 грудня.
В Україні, за традицією, в цей день батьки вночі кладуть дітям подарунки під подушки, зберігаючи у таємниці свою причетність до подарунків, для того, щоб діти вірили у чудо, звершуване святим Миколаєм і вчилися милосердя в святого.
В пам'ять про милосердя святого Миколая, в цей день відзначається Міжнародний день допомоги бідним.