Шановні батьки! 

         Пишайтеся тим, що Ваша дитина обдарована. Зрозуміти індивідуальність обдарованої дитини можуть тільки батьки-педагоги, які самі зазнають проблем у взаємовідносинах з навколишнім світом і вирішують їх. Немає нічого більш цікавого у житті, ніж загадка походження та розвитку людських талантів і здібностей. Бажаю вам успіхів у вихованні та розвитку вашої обдарованої дитини, у спілкуванні з нею. 

ЯК ВИХОВУВАТИ ДИТИНУ,  ЯКА МАЄ ОЗНАКИ ОБДАРОВАНОСТІ 

 МЕТА ВИХОВАННЯ 

О. І. Савенков, автор книги «Одаренный ребенок дома и в школе», визначає обдарованість як потенціал особистості, комплекс нереалізованих можливостей. Для чого необхідно розвивати цей потенціал? 

Мало хто з батьків поставить собі завдання виростити генія. Розвиваючи інтелектуальні й творчі здібності дитини, вони зазвичай обирають більш приземлену мету: престижну, високооплачувану роботу, що забезпечить благополучне, самодостатнє життя. 

         Поняттям «обдарованість» визначається лише потенціал особистості, якісь можливостей, що можуть бути реалізовані, але, як стверджує статистика, найчастіше вони виявляються незатребуваними. 

Особистісні властивості, характерні для видатних людей, описані давно. Прагнення до формування й розвитку таких якостей ми розглядаємо як основне завдання в процесі виховання майбутнього генія. Забезпечити йому суспільне визнання ми неспроможні, але формувати й розвивати  необхідні для цього якості особистості можемо й повинні це робити. 

ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ В СІМ'Ї   

Поради батькам: 

·      подавайте приклад  (найбільш ефективно в дошкільному і молодшому шкільному віці); 

·      створіть у домашніх умовах оточення, що сприяє прояву і розвитку творчих здібностей дитини; 

·     «заражуйте» дітей своєю любов'ю до творчості; 

·     виявляйте гнучкості поведінки в певній ситуації; 

·     виховуйте в дитини  звичку якнайчастіше говорити «так»; 

·     дотримуйте демократичного стилю спілкування; 

·     боріться з усілякими проявами конформізму (пристосовництво,бездумне наслідування загальних суджень); 

·     підтримуйте самостійність дитини; 

·     пропонуйте дитині такий матеріал, з яким вам самому подобається працювати; 

·     долайте побоювання перед несподіваними питаннями. 

  Спілкуючись і з обдарованими дітьми в сім'ї: 

1.  Не чекайте, коли ваша дитина подорослішає, починайте займатися з нею з раннього віку. Існують сприятливі вікові періоди для розвитку різних здібностей, при цьому помічено закономірність: чим раніше функція включена у використання, тим більших результатів можна досягти в її розвитку. Тому чим раніше почати вирішувати з дитиною задачі на розвиток здібностей ефективно мислити, тим на більші результати можна розраховувати. 

2.       Домашні заняття з розвитку мислення потрібно органічно вписати у вашу повсякденну взаємодію з дитиною. Ці заняття краще розглядати як спільну гру. 

3.       Поєднайте вимогливість до дитини з повагою до неї. 

4.       Прагніть діяти послідовно. 

5.       Постійно намагайтеся знаходити і використовувати нові, цікаві завдання. Новизна тісно пов'язана з такими важливими явищами, як здивування, інтерес. Пізнання починається зі здивування. 

6.      Не тягніть час, намагайтеся діяти швидко. Учіть дитину все схоплювати на льоту. Здатність діяти миттєво надзвичайно важлива в житті, особливо при вирішенні складних розумових задач. 

7.      Навчіться відчувати настрій дитини. Займайтеся з дитиною лише тоді, коли вона і ви перебуваєте в гарному настрої. Навчіться зберігати гарний настрій протягом усього заняття. 

8.      Тривалість занять не повинна бути великою. Встигайте припинити заняття до того, як воно набридне вам або вашій дитині. 

9.  Не бійтеся того, що дитина періодично буде ведучим, а ви – тим, кого ведуть. 

  Батькам у спілкуванні з обдарованими дітьми рекомендується: 

·     проявляти серйозне ставлення до запитань і висловлень дитини; 

·     надавати дитині можливість демонструвати свої досягнення; 

·     надавати дитині місце для занять; 

·     демонструвати дитині, що її люблять такою, як вона є, а не за досягнуті успіхи; 

·     надавати допомогу в поліпшенні результатів її роботи; 

·     привчати дитину мислити самостійно; 

·     регулярно читати дитині цікаву в пізнавальному плані літературу; 

·     спонукати дитину до фантазування, придумування історій; 

·     уважно ставитися до особистих потреб дитини; 

·     знаходити час для того, щоб побути з дитиною наодинці; 

·     не карати дитину за ненавмисно зроблені помилки; 

·     надавати допомогу в її експериментуванні з навколишнім середовищем у пізнавальних цілях; 

·     спонукати дитину до того, щоб знаходити проблеми і вирішувати їх; 

·     надавати допомогу в її особистісному розвитку; 

·     розвивати в дитини позитивне сприйняття своїх здібностей; 

·     довіряти дитині; 

·     стимулювати самостійність дитини. 

  Типи батьківського ставлення до обдарованих дітей: 

1.  Неграмотний. Ранній і незвичайний розвиток дитини часто не помічають батьки з низьким рівнем освіти або невисоким рівнем культури. Також «не бачать» обдарованої дитини в сім’ях, де виховується одна дитина, через те, що її ні з ким порівняти. 

2.      Неприйняття. Ситуація, коли батьки опираються «зарахуванню» своєї дитини до обдарованих. 

3.      Звеличування. Постійне підкреслення батьками незвичайності своєї дитини, постійне заохочення в будь-яких ситуаціях. В окремих випадках прагнення ізолювати дитину від інших дітей, які «не доросли» до спілкування з нею. 

Типові варіанти батьківської поведінки і відносини, 

що стимулюють позитивну поведінку дітей (за Д. Льюїсом) 

1.  Я відповідаю на всі запитання і реагую на висловлювання дитини. 

2.         Серйозні питання і висловлювання дитини я сприймаю всерйоз. 

3.         Я поставив стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи. 

4.               Я не лаю дитину за безлад в її кімнаті чи на столі, якщо це пов'язано з творчим заняттям і робота ще не закінчена. 

5.         Я виділив дитині кімнату (або частину кімнати) виключно для її занять. 

6.         Я показую дитині, що її люблять такою, як вона є, а не за її досягнення. 

7.         Я доручаю дитині посильні турботи. 

8.         Я допомагаю дитині будувати її власні плани і приймати рішення. 

9.         Я беру дитину в поїздки по цікавих місцях. 

10.       Я допомагаю дитині поліпшити результат її роботи. 

11.       Я допомагаю дитині нормально спілкуватися з дітьми з різних соціальних і культурних шарів. 

12.       Я встановлюю розумний поведінковий стандарт і стежу, щоб дитина його дотримувалася. 

13.  Я ніколи не говорю дитині, що вона гірша чи краща за інших дітей. 

14.Я ніколи не караю дитину приниженням. 

15.Я забезпечую дитину книгами і матеріалами для її улюблених занять. 

16.       Я привчаю дитину мислити самостійно. 

17.Я регулярно читаю дитині. 

18.Я привчаю дитину до читання з дитинства. 

19.Я спонукаю дитину придумувати історії, фантазувати. 

20.       Я уважно ставлюся до індивідуальних потреб дитини. 

21.       Я знаходжу час щодня, щоб побути з дитиною наодинці. 

22.       Я заохочую участь дитини у плануванні сімейних справ і подорожей. 

23.       Я ніколи не дражню дитину за помилки. 

24.       Я хвалю дитину за вивчені вірші, розповіді, пісні. 

25.       Я вчу дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку. 

26.       Я спонукаю дитину знаходити проблеми і  вирішувати їх. 

27.       Я не хвалю дитину безпредметно і нещиро. 

28.       Я чесний в оцінці своїх почуттів до дитини. 

29.       Не існує тем, які я зовсім виключаю для обговорення з дитиною. 

  Поради батькам, які люблять своїх дітей 

(за Н. Е. Чепцевою) 

•      Дайте можливість дитині бути собою. 

•      Зверніть увагу на себе, на свій світ (внутрішній і зовнішній) і місце дитини в ньому. 

•      Готуйте себе до «батьківства». Дитина має бути бажаною і любимою задовго до народження. 

•      Виражайте свою любов одне до одного (своїх близьких, світу) і дітей. 

•      Учіться зберігати й охороняти любов. 

•      Цінуйте будь-які досягнення дитини. 

•      Будьте терплячими й оптимістичними. 

•      Не займайтеся вихованням, не відчуваючи любові. 

•      Будьте в згоді із собою. 

•      Переконуйте без примусу. 

•      Уникайте сварок. 

•      Створюйте «об'ємні» ситуації, у яких дитина діє сама. 

•      Не створюйте негативних програм (знайте свої страхи). 

•      Любов – це турбота про інших. 

•      Переживайте прекрасне. 

•      Запорука успіху – чистота помислів, почуттів, думок і дій (єдність етичного і естетичного). 

•      Не будьте настирливими і грубими. 

•      Проблеми дитини – це проблеми батьків, і змінювати треба спочатку себе. 

•      Себе змінювати легко і радісно, якщо знаєш як. 

•      Якщо не хочеш себе змінювати, проблеми виникнуть більш серйозні. 

•      У методах у «згорнутому» вигляді присутня мета. 

•    Батьки – тільки руки, що випускають дитину у світ. 

•    Враховуйте біологічні ритми свої і дітей. 

•    Любіть свою дитину. 

•    Поважайте її. 

•    Будьте терпимими. 

•    Почуйте те, що вам не сказала дитина. 

•    Здійснюйте прогулянки по найкрасивіших місцях. 

•    Дитина – краще майбутнє. Завмирайте від замилування перед нею. 

•    Дитина краща і чистіша за дорослого. 

•    Будь-яка людина – неповторне багатство. 

•    Дитина вчиться всього гарного від вас і поганого – теж. 

•    Усе, що ви дали дитині, повернеться вам. 

•    Досліджуйте, вивчайте, відкривайте дитину. 

•    Приймайте дитину такою, як вона є. 

•    Хто, якщо не ви? Коли, якщо не зараз? 

•    Довіряйте своїй дитині. 

•    Цікавтеся її життям. 

•    Надихайте на підкорення вершин. 

•    Ставте цілі великі й маленькі. 

•    Будь-які проблеми дитини – це її життя. 

•    Дозволяйте дитині самій приймати рішення. 

•    Цінуйте те, що маєте. 

•    Відчувайте задоволення від своєї незадоволеності. 

•    Не бійтеся проявляти свою любов і словами, і ласкою. 

•    Кожен має право на свої почуття і думки та спосіб їх прояву. 

•    Учіться у своєї дитини. 

•    Любов – вихід у новий вимір, розширення свідомості. 

•    У любові є якась таємниця. 

•    У любові інша мова – вірші, малюнки, мовчання (не кажучи – можна  говорити). 

•    Не залякуйте дитину. 

•    Розмовляйте з підлітком, як тільки в цьому виникає необхідність. Підліткам важко чекати. 

•    Говоріть просто, правдиво, не приховуйте ніякої інформації. 

•    Полюби ближнього свого, як самого себе. 

•      Людина – витвір мистецтва. 

•      Любов завжди індивідуальна, не схожа на любов інших. 

•      Необхідно вміти керувати собою. 

•      Головне – культура спілкування, повага до людини, відсутність прояву насильства. 

•      Людина може відповісти на всі запитання сама. 

  АНКЕТИ ДЛЯ БАТЬКІВ 

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ПРОЯВУ ЗДІБНОСТЕЙ ДИТИНИ 

(А. Н. СІЗАНОВ) 

Мета: оцінити ступінь обдарованості й талановитості дитини без зв'язку з якою-небудь галуззю прояву інтересів. 

Інструкція. На пропоновані запитання відповідати «так» чи «ні». 

  Скоріше здібна, ніж обдарована 

1.  Моя дитина ініціативна, жива, рухлива. 

2.         Вона охоче відгукується на все нове. 

3.         Любить усе загадкове і незрозуміле. 

4.         Часто потребує підтримки старших. 

5.         Досить легко відволікається і залишає розпочату справу. 

    Якщо на п'ять запитань дана відповідь «так», є певні підстави вважати дитину здібною. Якщо на запитання 4 і 5 дала відповідь «ні», то переходимо до наступних запитань. 

Обдарована 

1.  Її інтереси досить стабільні. 

2.               Її допитливість стійка. 

3.               Любить ставити і вирішувати складні запитання. 

4.               Часто не погоджується з думкою дорослих. 

5.               Має свою точку зору і наполегливо її відстоює. 

6.               Розпочату справу завжди доводить до кінця. 

7.     Має особливу схильність до повного виду знань або предметів 

8.               Наполеглива в досягненні поставленої мети. 

9.               Має багато друзів серед своїх однолітків, із кожним знаходить спільну мову. 

10.      Ставить багато запитань (у тому числі й на уроках) із предметів, що її цікавлять. 

11.      Часто буває егоїстичною. 

   Відповіді «так» на всі одинадцять запитань дають підстави припускати, що дитина обдарована. Переходимо до наступних запитань. 

  Яскрава обдарованість 

1.  У багатьох сферах знань, у мистецтві, музиці, літературній творчості виявляє свою обдарованість. 

2.               Має одного, максимум двох друзів старшого віку. 

3.               Її мовлення дуже розвинуте, характеризується великим запасом слів і глибоким розумінням нюансів мови. 

4.               Завжди шукає самостійні рішення. 

5.               У спірних питаннях спирається на власне судження, не любить загальноприйнятих думок. 

6.               Бере на себе відповідальність у важких ситуаціях. 

7.               Часто навколишнім здається «не за віком» дорослою. 

8.               Добре знає власні можливості, особливості характеру і своє покликання; 

9.               Однаково обдарована в гуманітарних і технічних галузях. 

   Позитивні відповіді на ці дев'ять запитань дають серйозні підстави поставитися до дитини як до обдарованої. Пропонується додатково відповісти на запитання, що визначають наявність у неї високого творчого потенціалу. 

  

Додаткові ознаки високого творчого потенціалу особистості дитини 

1.  Бажання привнести у виконувану роботу елемент новизни. 

2.          Прагнення освоїти незнайому справу. 

3.          Виявляє наполегливість у досягненні мети, незважаючи на невдачі. 

4.          Спостерігається легкість слухового і зорового запам'ятовування. 

5.          Виражена потреба помріяти на самоті. 

6.               Здатність до абстрагування, уміння встановлювати віддалені асоціації між різними предметами і явищами. 

7.          Здатність до творчої уяви, створення нового. 

  

ТЕСТИ ДЛЯ БАТЬКІВ 

Тести 

         Вивчення творчого мислення наставників обдарованих дітей – батьків – виявляється не менш важливим за вивчення розумових здібностей дітей. Високий творчий потенціал дорослого, залученого до виховання творчо обдарованої дитини, дозволяє досягти блискучих успіхів. Отже, ми пропонуємо вам тест, який допоможе оцінити себе. 

Який Ваш творчий потенціал? 

Виберіть один із запропонованих варіантів відповіді. 

1.       Чи вважаєте Ви, що сучасну систему навчання і виховання можна поліпшити? 

а) так; 

б) ні, вона достатньо хороша; 

в) так, у деяких випадках, але за умов, у яких перебуває сучасна школа,– трохи. 

2.       Чи вважаєте Ви, що самі можете брати участь у зміненні системи навчання та виховання? 

а) так, у більшості випадків; 

б) ні; 

в) так, у деяких випадках. 

3.       Чи вважаєте Ви, що деякі з ваших ідей сприяли б значному прогресу в тій сфері діяльності, у якій Ви працюєте? 

а) так; 

б) так, за сприятливих обставин; 

в) лише деякою мірою. 

4.       Чи вважаєте Ви, що в майбутньому відіграватимете дуже важливу роль і зможете щось принципово змінити в системі безперервної освіти? 

а) так, можливо; 

б) це мало ймовірно; 

в) можливо. 

5.       Коли вирішуєте розпочати певну діяльність, чи думаєте Ви про те, що  Ваше починання сприятиме поліпшенню стану справ? 

а) так; 

б) часто думаю, але вважаю, що не зумію; 

в) так, часто. 

6.       Чи маєте Ви бажання зайнятися вивченням дидактики як науки про навчання? 

а) так, невідоме мене приваблює; 

б) ні, все, що мені відомо із цієї науки, мені не подобається; 

в) все залежить від мети вивчення цієї науки. 

7.       Вам часто доводиться займатися порівняно новою справою. Чи маєте  Ви бажання досягти в ній успіху? 

а) так; 

б) задовольнюся тим успіхом, якого було досягнуто; 

в) ні, оскільки знаю, що успіху досягти неможливо. 

8.       Якщо проблему не розв'язано, але це Вас хвилює, чи хочете Ви довідатись про всі теоретичні положення, що можуть допомогти її розв'язанню? 

а) так; 

б) ні, досить знань передового досвіду; 

в) ні. 

9.       Коли Ви зазнаєте невдачі, то: 

а) якийсь час уперто продовжуєте розпочате; 

б) змиритеся з невдачею; 

в) продовжуєте робити свою справу. 

10.  Ви вважаєте, що професію слід обирати, зважаючи на: 

а) свої можливості і перспективи для себе; 

б) значущість та корисність професії, потреби в ній; 

в) переваги, які вона надає. 

11.  Подорожуючи, чи могли б Ви легко подолати маршрут? 

а) так; 

б) ні; 

в) так, але тільки в місцевості, яка мені сподобалася. 

12.  Чи зможете Ви відразу після бесіди пригадати все, що говорили? 

а) так, легко; 

б) запам'ятовую тільки те, що мене цікавить; 

в) усього пригадати не можу. 

13.  Чи зможете Ви, коли чуєте незнайомий термін у знайомому контексті, повторити його в схожій ситуації? 

а) так, легко; 

б) так, якщо цей термін легко запам'ятати; 

в) ні. 

14.  У вільний час Ви вважаєте за краще: 

а) поміркувати на самоті; 

б) провести його в компанії; 

в) Вам байдуже, Ви все одно розв'язуєте свою проблему. 

15.  Ви займаєтеся підготовкою доповіді (повідомлення). Вирішуєте припинити це заняття тільки, якщо: 

а) справу закінчено і, як на Вас, відмінно виконано; 

б) Ви більш-менш задоволені; 

в) Вам не все вдалося закінчити, але є ще й інші справи. 

16.  Коли Ви наодинці, то: 

а) любите почитати книгу улюбленого письменника; 

б) за будь-яку ціну намагаєтеся знайти собі конкретне заняття; 

в) розв'язуєте проблему, пов'язану з Вашою роботою. 

17.  Коли якась ідея захоплює Вас, то Ви думаєте про неї: 

а) незалежно від того, де і з ким перебуваєте; 

б) тільки наодинці; 

в) тільки там, де не дуже шумно. 

18.   Коли Ви обстоюєте якусь ідею, то: 

а) можете відмовитися від неї, якщо вислухаєте переконливі аргументи  опонентів; 

б) залишитеся при своїй думці, незалежно від того, які аргументи висуваються; 

в) зміните свою думку, якщо тиск на Вас буде сильним. 

  

Опрацювання результатів 

      Підрахуйте бали, які Ви набрали, таким чином: «а» – 3 бали; «б» – 1 бал; «в» – 2 бали. 

Запитання 1, 6, 7, 8 – визначають межу вашої допитливості; 

запитання 2, 3, 4, 5 – визначають віру в себе; 

запитання 9 і 15 –визначають постійність; 

запитання 10 – визначає амбітність; 

запитання 11 – зорову пам'ять; 

запитання 12 і 13 – визначають слухову пам'ять; 

запитання 14 – прагнення бути незалежним; 

запитання 16 і 17 – здатність абстрагуватися; 

запитання 18 – ступінь зосередженості. 

           Ці запитання та твердження і складають основні якості творчого потенціалу людини. Загальна сума набраних балів свідчить про якісний рівень Вашого творчого потенціалу. 

49 і більше балів. У вас є творчий потенціал, який надає Вам багатий вибір творчих можливостей. Якщо Ви на практиці зможете застосувати свої здібності, то Вам доступні найрізноманітніші форми творчості. 

24 – 48 балів. У Вас цілком нормальний творчий потенціал. Ви володієте якостями, які дозволяють Вам творити, але у Вас є проблеми, що гальмують творчий процес, У будь-якому разі, потенціал дозволить Вам творчо виявити себе, якщо Ви, звичайно, цього забажаєте. 

23 і менше балів. Ваш творчий потенціал, на жаль, обмежений. Але, можливо, Ви просто недооцінюєте себе, свої здібності, і відсутність віри у свої сили заважає Вашій творчості? Вам необхідно набути більшої упевненості. Розпочніть якусь нову цікаву справу і доведіть її до кінця. Таким чином Ви й розв'яжете проблему. 

Тест II 

Шановні батьки! 

         Якщо ви хочете зменшити ваші батьківські тривоги й відчути радість під час виховання своїх обдарованих дітей, скористайтеся порадами американського психолога Девіда Льюїса. 

         Якщо ви погодитеся з 1/5 цих тверджень, то, імовірно, над рештою вам варто ще поміркувати. Але якщо вони вас цілком улаштовують або хоча б на  90 %, то, мабуть, вам необхідно дещо остудити свій виховний запал і надати більше свободи як собі, так і дитині. 

1.       Я відповідаю на всі запитання дитини, наскільки це можливо, терпляче й чесно. 

2.       Серйозні запитання й висловлювання дитини я сприймаю всерйоз. 

3.       Я поставив стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи. 

4.       Я не сварю дитину за безлад в її кімнаті або на столі, якщо це пов'язане з творчими заняттями й роботу ще не закінчено. 

5.       Я віддав дитині кімнату або частину кімнати спеціально для її занять. 

6.       Я показую дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за її досягнення. 

7.       Я даю дитині посильні доручення. 

8.       Я допомагаю дитині будувати її власні плани й приймати рішення. 

9.       Я беру дитину в мандрівку цікавими місцями. 

10.  Я допомагаю дитині поліпшити результати її роботи. 

11.  Я допомагаю дитині нормально спілкуватися з дітьми з різних культурних і соціальних прошарків. 

12.  Я встановлюю розумний стандарт поведінки і стежу, щоб дитина його дотримувалась. 

13.  Я ніколи не кажу дитині, що вона гірша за інших дітей. 

14.  Я ніколи не караю дитину, принижуючи її. 

15.  Я забезпечую дитину книгами й матеріалами для її улюблених занять. 

16.  Я привчаю дитину мислити самостійно. 

17.  Я регулярно читаю дитині. 

18.  Я привчаю дитину до читання змалечку. 

19.  Я спонукаю дитину до вигадування історій, фантазування. 

20.  Я уважно ставлюся до індивідуальних потреб дитини. 

21.  Я щодня знаходжу час, щоб побути з дитиною наодинці. 

22.  Я дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейних справ і подорожей. 

23.  Я ніколи не дражню дитину за помилки. 

24.  Я хвалю дитину за вивчені вірші, оповідання, пісні. 

25.  Я навчаю дитину вільного спілкування з дорослими будь-якого віку. 

26.  Я розробляю практичні експерименти, щоб допомогти дитині більше  дізнатися. 

27.  Я дозволяю дитині гратися з будь-яким мотлохом. 

28.  Я спонукаю дитину знаходити проблеми й потім розв'язувати їх. 

29.  З-поміж занять дитини я знаходжу такі, що гідні похвали. 

30.  Я не хвалю її безпредметно й нещиро. 

31.  Я чесний в оцінюванні своїх почуттів до дитини. 

32.  Не існує тем, які я вважаю неприйнятними для обговорення з дитиною. 

33.  Я даю дитині можливість приймати рішення. 

34.  Я допомагаю дитині бути особистістю. 

35.  Я допомагаю дитині знаходити телепрограми, що заслуговують на увагу. 

36.  Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття її здібностей. 

37.  Я ніколи не відмахуюся від невдач дитини, говорячи: «Я цього теж не вмію». 

38.  Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих. 

39.  Я вірю в здоровий глузд дитини й довіряю їй. 

40.  Я пропоную, щоб основну частину роботи, за яку взялася дитина, вона виконала самостійно, навіть якщо й не впевнений у позитивному кінцевому результаті. 

Тест III 

(За книгою Доровського О. І. 

«Сто порад із розвитку обдарованості дітей») 

      Скористайтеся тестом, що визначає обдарованість і спрямованість дитини до певної сфери діяльності. Тест найбільше підходить для дітей віком від 4,5 до 7 років. 

    На пропоновані запитання можливі два варіанти відповідей: «так» – 1 очко; «ні» – 0 очок). За сумою очок визначається результат тестування (див. шкалу результатів). 

 1.       Чи трапляється дитині знаходити незвичайне застосування якогось предмета? 

2.       Чи змінює вона свої схильності? 

3.       Чи полюбляє малювати уявлювані предмети? 

4.       Чи полюбляє малювати абстрактні картинки? 

5.       Чи полюбляє фантастичні історії? 

6.       Чи складає розповіді або історії? 

7.       Чи полюбляє вирізати вигадливі фігури з паперу? 

8.       Чи зробила коли-небудь те, чого не знала, або те, чого не існує? 

9.       Чи виникає в неї бажання щось переробити на свій смак? 

10.  Чи боїться темряви? 

11.  Чи винайшла коли-небудь нове слово? 

12.  Чи вважала це слово зрозумілим без пояснень? 

13.  Чи пробувала переставляти меблі на власний розсуд? 

14.  Чи був удалим її задум? 

15.  Чи використовувала коли-небудь річ не за її призначенням? 

16.  Чи могла ваша дитина, коли була зовсім маленькою, відгадувати призначення різних предметів? 

17.  Під час вибору одягу віддає перевагу не вашому, а своєму смаку? 

18.  Чи є в неї власний світ, недоступний оточуючим? 

19.  Чи шукає пояснення тому, чого ще не розуміє? 

20.  Чи часто просить пояснити навколишні явища? 

21.  Чи полюбляє читати книжки без ілюстрацій? 

22.  Чи зображує власні ігри або розваги? 

23.  Чи пам'ятає та розповідає про власні сни або пережиті враження? 

Шкала результатів 

Від 20 до 23 очок – дитина дуже кмітлива, здатна мати власну точку зору щодо навколишнього, варто допомагати їй у цьому. 

Від 15 до 19 очок – дитина не завжди виявляє свої здібності, вона спритна і кмітлива, лише коли чимось зацікавлена. 

Від 9 до 14 очок – значна кмітливість, достатня для багатьох галузей знань, де необов'язковим є власний погляд на речі. Однак для занять творчою діяльністю багато чого бракує. 

Від 4 до 8 очок – ваша дитина виявляє творче мислення лише в разі досягнення важливої для неї мети, вона більшою мірою схильна до практичної діяльності. 

Менш ніж 4 очки – дитині бракує винахідливості, і вона може досягти успіху як гарний виконавець, навіть у складних професіях. 

            За матеріалами книги О. Є. Марінушкіної й Г. В. Шубіної «Родина та обдарована дитина» (X.: Вид. група «Основа», 2008. – с. 191) 

Оповідання Л. М. Толстого "Старий дід і внучок" дає батькам приклад того, як потрібно виховувати в дітей повагу до старших. 

Старий дід і внучок 

Став дідусь старенький. Ноги в нього не ходили, очі не бачили, вуха не чули, зубів не було. І коли він їв, у нього текло назад з рота. Син і невістка перестали його садити за стіл, а давали обідати за грубкою. Занесли один раз йому їсти в чашці. Він хотів її відсунути та й розбив. Невістка стала сварити старенького за те, що він в будинку все псує, чашки б’є і сказала, що тепер буде давати їсти в коритці. Дідусь тільки важко зітхнув і нічого не сказав. 

Сидять одного разу чоловік із дружиною і дивляться – синочок на підлозі дощечками грається – щось складає. Батько запитав: "Що ти робиш, Мишко?". А Мишко каже: "Це я, татку, коритце роблю. Коли ви з мамою постарієте, то щоб з нього вас годувати". 

Чоловік і дружина поглянули одне на одного і заплакали. Соромно їм стало за те, що вони ображали старенького; і стали з тих пір садити його за стіл і доглядати як слід. 

У статті 51 Конституції України говориться "Батьки зобов’язані утримувати дітей до їхнього повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків". 

Отже, батьки повинні пам’ятати, що потрібно не тільки утримувати дітей матеріально, але й виховувати духовно. Тоді лише можна дочекатися спокійної старості. 

Тест "Мистецтво жити з дітьми" 

Чи вважаєте ви, що у вашій сім’ї є взаємопорозуміння з дітьми? 

Чи говорять із вами діти відверто, чи радяться з вами щодо особистих справ? 

Чи цікавляться вони вашою роботою? 

Чи знаєте ви друзів ваших дітей? 

Чи бувають вони у вас дома? 

Чи беруть участь діти разом з вами у господарських турботах? 

Чи є у вас спільні заняття захоплення? 

Чи перевіряєте ви, як вони виконали завдання? 

Чи беруть діти участь у підготовці до сімейних справ? 

Чи хочуть діти, щоб у дитячі свята ви були разом з ними? 

Чи обговорюєте ви з дітьми прочитані книжки? 

А телевізійні передачі? 

Чи буваєте ви разом у кінотеатрах, музеях, на концертах? 

Чи часто гуляєте з дітьми? 

Чи віддаєте перевагу відпустці, проведеній разом з дітьми? 

За кожне "так" - 2бали. 

За "інколи" - 1 бал. 

За "ні" - 0 балів. 

Понад 20 балів – дуже хороший результат, 10 – 20 балів – задовільний, але є над чим замислитися. Менше 10 балів – сигнал про те, що взаємини з дитиною потребують серйозного аналізу і корекції. Можливо знадобиться порада психолога. 

                                            АНКЕТА ( для батьків) 

1. Ваш вік ______ освіта_______фах. 

2. Скільки років перебуваєте у шлюбі?  

3. Скільки маєте дітей?  Якого віку?  

4.  Які питання сімейного виховання вас найбільше цікавлять? 

5. На які теми ви б хотіли прослухати   лекції?  

6. З яких питань ви б хотіли отримати консультацію? 

7. Які методи впливу ви використовуєте у вихованні своїх дітей? 

8. Які книжки з виховання дітей у сім’ї ви читали й чи допомогли вони вам? 

9. З яких питань сімейного виховання ви б хотіли придбати літературу? 

10. Які труднощі маєте у вихованні дітей? 

11. Що непокоїть вас у поведінці ваших дітей? 

12. Хто і як, на вашу думку, міг би допомогти батькам у вихованні дітей? 

 13. Скільки приблизно часу приділяєте ви своїм дітям щодня? 

 14. Чи взагалі потрібна така допомога?  

 15. Як ви проводити свій вільний час?  

Як вести себе під час артобстрілу в школі!

1. Сховатися у підвалі школи, бомбосховище або певних приміщеннях на нижніх поверхах. Вчителю взяти з собою навчальний журнал для переклички учнів.

2. Всі речі краще кинути і йти без нічого.

3. Під час обстрілу закрити вуха руками і відкрити рот.

4. Не знаходитися навпроти вікон.

5. Сісти на підлозі у несучих стін в безпечному приміщенні.

6. Не панікуйте, займіть себе чимось, можна рахувати хвилини.

На перерві:

1. Якщо ви почули свист снаряда (він схожий на шурхіт), а через 2-3 секунди - вибух, відразу падайте на підлогу, по можливості знаходитись потрібно біля несучих стін. Після затишшя ВЧИТЕЛЮ провести евакуацію учнів класу і спуститися в укриття (підвал, бомбосховище). Лежати треба, щоб знизити шанс отримання осколкового поранення. Осколки летять вгору і по дотичній. Якщо людина стоїть - більше шансів опинитися у них на шляху, ніж якщо лежить.

2. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів досить далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. В цей час швидко і уважно озирніться навколо: де можна сховатися надійніше і організуйте збір учнів класу і спустіться в укриття (підвал, бомбосховище).

Після закінчення обстрілу:

Залишаючи місце притулку, не давайте собі розслабитися. Тепер вся ваша увага повинна бути сконцентрована на тому, що у вас під ногами! Не піднімайте із землі ніяких невідомих предметів. Бойові елементи можуть вибухнути в руках від найменшого руху або дотику.

Вчителі!!!Всі увагу дітям і підліткам!!!

Не дайте їм підняти що-небудь з-під ніг!

За визначенням директором школи на нараді сигналу оповіщення у разі артобстрілу, вчителі зобов'язані довести цей сигнал до учнів і періодично проводити тренування з евакуації.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій

 

Звернення до батьків від 5-класників

1. Не висувайте до мене завищених, нездійснених вимог. Зовні я виглядаю значно дорослішим, ніж в молодших класах, але все також потребую вашої уваги, турботи, обіймів і сумісного з вами відпочинку і ігор. І мені дуже важливо, як ви мене оцінюєте. Так само я буду думати сам про себе, можливо, все своє життя.

2. Навантаження в середній школі зростає, тому мені як ніколи необхідно самому або разом з вами виробити чіткий режим дня, де чергується розумова і фізична праця і є достатньо часу для відпочинку і спілкування з друзями. Я маю навчитися планувати. Коли я надто перевантажений – я починаю хворіти чи сумувати. Коли у мене занадто багато вільного часу – я нудьгую або навіть починаю робити дурниці.

3. Я почав більше хвилюватися через те, що у мене багато нових вчителів і предметів, а я не завжди розумію, чого вони від мене хочуть і як досягти хоча б такої успішності, яка у мене була в початкових класах. Розкажіть мені, як ви досягли успіху в такій чи подібній ситуації.

4. Не вважайте мене зовсім дорослим і допомагайте мені знаходити відповіді на важливі для мене питання та радьте, що робити в складній ситуації. Навіть коли я просто засмучений і не хочу з вами спілкуватися – єдине, чого я потребую – вашої підтримки та розуміння.

5. Я не знаю, що робити, коли вимоги в школі і дома дуже відрізняються, або навіть протилежні за змістом. Будь ласка, скоординуйте вимоги до виконання домашніх завдань та моєї поведінки з вимогами школи та вчителя. Крім того, я захоплююсь тими дорослими, які вміють визнавати свої помилки і перепросити.

6. Хваліть мене за моє досягнення і мій успіх, щоб я не почувався нездарою і непотребом. Інколи навіть створюйте для мене ситуацію успіху, коли мені важко самого себе за щось похвалити.

7. Допоможіть мені знайти способи знаття напруження, бо деякі мої однолітки вже вважають, що поганий настрій можна змінити на добрий, вживаючи алкоголь і наркотики.

8. Я хочу почуватися гідним вашого дорослого життя, тому я маю мати хоч якісь сімейні обов’язки нарівні з вами. Я хочу стати більш вольовою людиною, тому нам потрібно разом придумати як зробити так, щоб я не забував про свої домашні обов’язки. Тільки, будь ласка, не читайте мені нотацій – я просто їх не чую.

9. Мені дуже лестить, коли питають моєї думки на сімейній раді по важливим і навіть не дуже питанням. Тоді я розумію, що я вже не якась там малеча і батьки мене поважають.

10. Кожного дня я відчуваю, що мені важливо, що про мене думають однокласники та однокласниці та засмучуюсь, коли вони не розуміють моїх жартів, не сприймають моїх пропозицій або навіть ображають у відповідь. Цікаво, як ви поводили себе в такій ситуації? Чи знаєте ви спосіб або кілька, щоб мене почали цінувати та поважати однолітки?

11. Я помічаю, що моє тіло змінюється. Це мене лякає, я не розумію, що зі мною відбувається і чи є це нормою? Я соромлюся звернутися до вас з питаннями про мою та протилежну стать. Чи є якійсь прийнятний спосіб дізнатися правду?

12. Я почуваюся щасливим, коли ви підтримуєте мою ініціативу, не критикуєте моїх намірів та захоплень та поважаєте мої права. Тоді я розумію свою силу і відчуваю себе лідером, здатним починати нову справу, долати труднощі і досягати мети.